VIOLITY
Іван Остафійчуук, графіка «Новорічна» , 1984р. размер графики 10.5 — 6 см. Іван Васиильович Остафійчуук: український художник, графік, лауреат Шевченківської премії (2007). Народився у Тростянці, Снятинського району на Івано-Франківщині в передгір‘ї гуцульських Карпат. Батьки, Анна (з дому Павлюк) та Василь Остафійчуки, були звичайними карпатськими селянами. Здобувши загальну середню освіту, розпочав своє сходження у мистецтво у Вижницькому училищі прикладного мистецтва (1957—1960) та Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (1960—1965) на відділі текстилю. Навчався фаху в Карло Звіринського та Романа Сельського, а згодом консультувався з ними із творчих питань. Ще в студентські роки розпочав виставкову практику, яку згодом поєднав із роботою графіка-ілюстратора. У 1960-х роках спеціалізувався в графіці, малярстві, художньому текстилі й кераміці. Молодий художник стає членом Львівського відділення Спілки радянських художників України. У першій половині 1970-х рр. художник бере активну участь у групових виставках, які відбуваються як в Україні, так і за кордоном. Роботи митця потрапляють до Польщі, Білорусі, Литви, Східної Німеччини, Америки і Канади із презентаціями української графіки. Знаковою була виставка в Ризі (Литва, 1972), де поруч із Леопольдом Левицьким, Володимиром Патиком та Маріоном Ілку Іван Остафійчук представляв цикл «Гуцульські легенди». У 1987 р. емігрував до Хорватії, а 1988 р. — до Канади. Важливими у творчій біографії митця були персональні виставки в Едмонтоні, Оттаві, Монреалі, Торонто, Клівленді, Рочестері, Лос-Анджелесі, Чикаго, Нью-Йорку, Детройті. З 1992 р. живе і працює у Львові. Після повернення на Батьківщину митець активізував творчу практику, як зазначають критики, суттєво збагативши контекст своїх творчих шукань. Особливої уваги заслуговує виконана митцем серія ілюстрацій до віршів Тараса Шевченка «В казематі» (1987). Лаконізм висловлення та енергетика контрастів, вібрації ліній та штрихів стають метафоричним виявом свободи. Створені І. Остафійчуком роботи на еміграції промовляють технічно іншими засобами експресіонізму. Поезію Т. Шевченка багато й по різному ілюстрували, проте графічні аркуші І. Остафійчука не є ілюстраціями до великого Кобзаря, це ілюстрації власних переживань.
Предварительная оценка 787 грн.
(12.12.2017)